Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Благодатне

побутові установи. Держава виділила артілям продовольчий, фуражний, насіннєвий фонди, надала грошові кредити. Під час осінньої сівби у 1943 році перше місце серед колгоспів Новоамвроеіївської МТС посіла артіль
«Більшовик». Протягом 10 днів вона засіяла 62 га. Весною 1944 року артіль ім. Загиблих комунарів закінчила сівбу ранніх зер­нових за 4 робочі дні.
Цієї ж весни в колгоспі «Сталінський металіст» почала працювати перша в ра­йоні комсомольсько-молодіжна тракторна бригада, якою керував В. Я. Сошенко. За кермо трактора сідали жінки і дівчата. Щоденно перевиконувала норми молода трактористка Ніна Соловйова. Механізаторів колгоспу «Більшовик» М. Медяника
та Ф. Івахненка за систематичне перевиконання норм виробітку було занесено на раннішу Дошку пошани, тракторну бригаду А. Підлісного з артілі ім. Загиблих коли парів, що зібрала зернові на площі 228 га за 6 робочих днів, - до Книги трудової слави району. Вже у 1945 році колгосп ім. Загиблих комунарів повністю освоїв довоєнну посівну площу.
Під керівництвом партійної організації Благодатнівська сільська Рада почала відбудову житлових будинків колгоспників, приміщень для шкіл, лікарні. У 1945 ро­ді було налагоджено електролінію та подано електроосвітлення, устатковано радіо­вузол на 100 радіоточок. Велику роль у відбудові села відіграли демобілізовані воїни Червоної Армії. Я. С. Дига, що повернувся після поранення у вересні 1943 року, очолив правління колгоспу ім. Щорса. Учасника війни Г. В, Бебешка у 1945 році обрано головою артілі «Сталінський металіст».
Протягом 1946 року відновили свою діяльність партійні організації в усіх чо­тирьох колгоспах. Вони обє'днували 20 членів партії. Комуністи і комсомольці були першими у праці. Так, комсомольсько-молодіжна ланка М. Проскуренко артілі «Сталінський металіст» у 1948 році на посівних та просапних роботах виконувала по дні-три норми. Комсомольці села стали ініціаторами рейдів перевірки підготовки колгоспів до сівби та збирання врожаю тощо. На засіданнях виконкому і сесіях Ради обговорювалися питання про хід сільськогосподарських робіт, розвиток тва­ринництва; вживалися конкретні заходи до піднесення артілей. Комісії сільської Ради контролювали виконання прийнятих рішень.
Протягом перших років четвертої п'ятирічки в артілях «Більшовик» і «Сталін­ський металіст» було освоєно довоєнні посівні площі. В усіх колгоспах відновили тваринницькі ферми. Навіть у посушливому 1946 році колгоспники артілі «Сталін­ський металіст» впоралися з усіма роботами та виростили добрий урожай. 1950 року артілі ім. Загиблих комунарів і «Більшовик» об'єднались в колгосп «Більшовик»; ім. Щорса - з артіллю ім, Калініна (хутір Мала Шишівка). Об'єднання колгоспів значно підвищило ефективність сільськогосподарського виробництва. Так, напри­кінці першої післявоєнної п'ятирічки колгосп «Більшовик» на 100 га угідь виробив 51 цнт молока, 22 цнт м'яса. У 1953 році за високі врожаї озимої пшениці бригади­рів артілі «Сталінський металіст» С. Б. Бродяного і І. С. Остапенка, голову прав­ління М. А. Циплакова та агронома П. Ф. Морганюка нагороджено орденом Леніна, 7 колгоспників - орденом Трудового Червоного Прапора.
Виконуючи рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС і XX з їзду пар­тії. правління артілей і партійні організації розгорнули роботу щодо дальшого піднесення колгоспного виробництва. Значно поліпшився догляд за сільськогосподарськими культурами, велика увага приділялася розвиткові тваринництва. В артілях розширювалися площі посівів зернових і кормових культур, будувалися типові при­міщення для худоби, механізувалися процеси відгодівлі та догляду. Партійні орга­нізації, які 1956 року налічували 45 комуністів, провадили широку агітаційно- масову роботу серед тваринників. На фермах створювалися червоні кутки, бібліотечки. Роз'яснювальну і організаторську роботу вели 35 депутатів і 125 активістів сільської Ради. Двічі на місяць провадилися виробничі наради тваринників. 1957 року в кол­госпі «Більшовик» середній урожай зернових культур становив 20 цнт з га; на фу­ражну корову було надоєно близько 2 тис. кг молока. Весною 1958 року артілі ім. Калініна, «Сталінський металіст» і «Більшовик» об'єдналися в колгосп ім. Калініна, Це багатогалузеве господарство мало 10 тис. га земельних угідь, 164 га садів, 159 га городів. На його ланах працювало 22 трактори, 10 хлібозбиральних комбайнів, 17 вантажних автомашин.
19 березня 1959 року відбулися відкриті партійні збори колгоспу, які обговорили підсумки XXI з'їзду партії, накреслили завдання дальшого піднесення еконо­міки села. Правління колгоспу переглянуло структуру посівних площ, вжило захо­дів щодо розширення виробництва кормових культур. Звернуто було увагу на розвиток вівчарства, відгодівлю свиней, підвищення надоїв молока. Першорядне зна­чення надавалося механізації сільського господарства. За семирічку машинно-трак­торний парк колгоспу поповнився новими тракторами і комбайнами, вантажними машинами. Розгорнулася підготовка механізаторських кадрів. У 15 гуртках комуні­сти та


Благодатне - cучасна карта