Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Благодатне

Партійні та радянські органи боролися з контрреволюцією та бандитизмом. У травні 1920 року куркулі, незадоволені продрозверсткою, вчинили заколот. Вліт­ку 1921 року в слободу вдерлася махновська банда, у сутичці з якою
загинули кому­ніст Ф. В. Давиденко, комсомольці І. І. Малахатка, І. Вовченко, Я. Фартух, О. Ки­тайський, працівник сільради І. І. Низовий.
В липні 1920 року місцева біднота об'єдналася в комітет незаможних селян, головою комітету був П. М. Войков, робітник цементного заводу. Комнезамівці до­помагали вилучати у куркулів захований хліб, здійснювали перерозподіл земельного фонду. На основі аграрних законів Радянської влади селяни Амвросіївки одер­жали 4501 десятину орної землі, конфіскованої у поміщиків. Земельний фонд мав також і КНС, який використовував його для подання допомоги бідняцьким господарствам. Сільській бідноті надавалася також допомога для придбання сільськогос­подарського реманенту.
Після закінчення громадянської війни селяни відбудовували сільське господар­ство. З 1923 року діяли б млинів, 8 кузень, маслозавод. За переписом 1923 року, з 5697 жителів слободи неписьменних було 75 проц. Для дорослих створювалися школи лікнепу. 1922 року тут працювали 3 початкові школи, 1924 року відкрито семирічку. 1922 року з ініціативи комсомольців створено клуб, при якому почали роботу бібліотека і драматичний гурток; тут же читалися лекції, проводилися інші заходи.
В 1926 році слободу Амвросіївку було перейменовано на село Благодатне (за назвою сільради). Ще в період відбудови народного господарства, у 1925 році, в сло­боді організовано перше господарство соціалістичного типу - комуну «Сіяч», яка об'єднувала 20 селянських дворів. Організаторами комуни були 5 бідняків - брати Заярні. Головою працював М. М. Заярний. Комунари обробляли 545 га землі, ви­рощували хліб, овочі, розводили велику рогату худобу та овець. З кожним роком господарство міцніло. Комунари спорудили нові житлові будинки, а також господарські приміщення.
В період масового колгоспного руху, 1 лютого 1930 року в Благодатному було організовано колгосп ім. Загиблих комунарів, 20 лютого - колгосп «Сталінський металіст». Головою першої артілі обрали активного учасника громадянської війни комуніста П. О. Бродяного; другої - Д. Г. Дмитренка. 1934 року на базі колгоспу ім. Загиблих комунарів створено два господарства: ім. Загиблих комунарів та «Біль­шовик». Комуну «Сіяч» реорганізовано в однойменну сільськогосподарську артіль, яку 1940 року названо іменем Миколи Щорса. На шляху нового життя колгоспникам довелося долати серйозні труднощі. Не вистачало тяглової сили для обробітку землі, слабкою була ще дисципліна праці. 1930 року артіль ім. Загиблих комунарів засіяла 1202 га землі, «Сталінський металіст» - 3200 га. Та все ж рік завершився успішно. До листопада 1931 року артіль ім. Загиблих комунарів здала державі 196 тонн зерна і виконала план хлібоздачі на 106 проц., артіль «Сталінський металіст» - 176,4 тон­ни зерна і план - на 108 процентів.
Керівником колгоспного будівництва була сільська партійна організація, яка 1930 року налічувала 23 комуністи. Комсомольська організація об'єднувала 46 юнаків
і дівчат. Навесні 1931 року партійні організації було створено і у колгоспах. За допомогою політвідділу Новоамвросіївської MTС вони провели велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів Благодатного. В артілях ліквідували зпсосібку, створили виробничі бригади, за ними закріплювали землю, худобу, інвентар. Десятки агітаторів, серед них комуністи П. О. Бродяний, В. Є. Ходун та інші, роз'яснювали селянам рішення партії та уряду з питань колгоспного будівництва, закликали їх зміцнювати трудову дисципліну, підвищувати врожайність сільсько­господарських культур.
Восени 1935 року серед колгоспників розгорнувся стахановський рух. В артілі ім. Загиблих комунарів весною наступного року вже було 8 стахановських ланок, які перевиконували норми виробітку. Обговоривши у квітні 1936 року питання про сгап нартійно-масової роботи в артілі ім. Загиблих комунарів, пленум Амвросіїв­ського райкому партії схвалив діяльність первинної партійної організації щодо керів­ництва соціалістичним змаганням та зобов'язав усі парторганізації колгоспів району сприяти дальшому розвиткові стахановського руху, ширше запроваджувати досвід ударників. Зростали ряди новаторів колгоспного виробництва. Ланка комсомолки Денпсенко з колгоспу «Сталінський металіст» 1939 року виростила і зібрала по 26 цнт зернових культур з га. У 1937-1939 pp. на свинофермі цього ж колгоспу одержано і збережено в середньому по 25 поросят від кожної свиноматки. 1939 року свино­ферма була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Комітет виставки нагородив її дипломом 2-го ступеня, преміював грошима та мотоциклом. Свинарів М. І. та М. А. Леусенко, які тричі були учасниками виставки,


Благодатне - cучасна карта