Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Благодатне

що вхо­дили до слободи, обиралося сільське правління в особі старости і писаря. Лише на початку XX ст. тут відкрили фельдшерський пункт на 5 місць, де працювали фельд­шер і акушерка, вони обслуговували населення
також усіх сусідніх слобід і селищ. Першу школу - двокласне сільське училище - в Амвросіївці відкрито 1877 року, однокласне - 1882. В них навчалася лише незначна частина дітей, переважно заможних батьків.
У 1905 році, в умовах загального революційного піднесення в країні, під впли­вом подій у Макіївці, Ростові-на-Дону та інших містах півдня, трудящі Амвро­сіївки піднялися на боротьбу проти своїх експлуататорів. 23 серпня в слободі відбу­лося селянське заворушення, спричинене підвищенням орендної плати за землю. На чолі з бідняком Я. Д. Стрюком селяни рушили до економії землевласника Мазаєва, вимагаючи, щоб він здавав землю в оренду невеликими ділянками та зменшив пла­тежі. Переляканий Мазаєв погодився спочатку задовольнити вимоги. Але рота сол­датів і сотня козаків, що прибула до слободи на його прохання, розправилася з учасниками виступу. Найактивніших з них - Я. Стрюка, В. Соловйова, В. Івашину, Т. Мартиненка та Г. Медяника - заарештували і відправили до таганрозької ок­ружної тюрми.
Уродженці Амвросіївки брали участь у революційних подіях, що відбувалися і в інших місцях країни. Один з них І. С. Білостоцький - член партії з 1904 року, у 1911 році працював токарем на Путіловському заводі. Потім його було відряджено до ленінської партійної школи в м. Лонжюмо (Франція). 1912 року, під час Празької конференції, його кооптували до складу ЦК РСДРП.
Імперіалістична війна стала новим тягарем для трудового селянства. Господарства бідняків і середняків розорялися. На початок 1915 року дворів у слободі було 1009, а населення - 7882 чоловіка.
Про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції трудящі села дізналися від таганрозьких робітників. 5 березня у слободі відбувся багатолюдний мітинг, на якому представник Таганрозького комітету більшовиків розповів про події у Петрограді. В середині березня 1917 року було обрано Амвросіївську волос­ну Раду, в якій переважали більшовики; очолював її більшовик В. Т. Руденко. У квітні більшовицька організація Макіївського гірничого району послала до слободи групу робітників на чолі з Т. С. Іваненком, які роз'яснювали тут рішення Квітневої конференції РСДРП(б). Першого травня 1917 року у-слободі відбувся ба­гатолюдний мітинг і демонстрація. На мітингу від більшовиків виступали місцевий житель П. С. Білостоцький та робітник з Таганрога. Промовці вимагали передачі влади Радам, а також негайної конфіскації поміщицьких земель. Під впливом біль­шовицької агітації селяни уже в липні почали відбирати у поміщиків Мазаєва та Михалкова землі, сінокіс, запроваджували свої орендні ціни.
Радянську владу в Амвросіївеькій волості було проголошено в середині листо­пада 1917 року. Переобрана волосна Рада, яку очолював Т. С. Іваненко, конфіску­вала у поміщиків худобу, інвентар і роздала їх слобідській бідноті. Та соціалістичні перетворення були перервані на початку грудня 1917 року, слободу захопили білокозаки Каледіна. У січні 1918 року під ударами загонів Червоної гвардії каледінці відступили.
На початку травня 1918 року в Амвросіївку вступив загін австро-німецьких окупантів. Конфісковану при Радянській владі і передану селянам худобу, а також інвентар інтервенти повернули поміщикам. Німецькі солдати безчинствували, за­бирали у селян сіно, хліб, м'ясо та інші продукти. Багато жителів боролися проти загарбників у партизанському загоні, створеному влітку за допомогою таганрозьких більшовиків. Цей загін налічував 22 чоловіка. У грудні Червона Армія вигнала ін­тервентів із слободи, але наприкінці місяця Амвросіївку захопили красновці. У січні 1919 року їх теж вигнали з слободи, а в травні Амвросіївка опинилася під владою депікінців.
Трудящі не припиняли боротьби проти ворогів Радянської влади. У другій по­ле,вині 1919 року вони створили партизанський загін, який боровся з дені кінцями. Чимало амвросіївців воювали за владу Рад у Червоній Армії. Наприклад, П. О. Бродяний був бійцем кавалерійського загону 75-ї дивізії; у Першій Кінній армії пере­бували Г. А. Козиренко і П. М. Малов.
Наприкінці грудня 1919 року бійці 1-ї бригади 9-ї стрілецької дивізії та 11-ї' кава лерійської дивізії Першої Кінної армії після тяжких боїв вибили дені кінців із слободи. Під головуванням таганрозького робітника, більшовика Ф. В. Євмененка, почав працювати ревком. Створено було партійний осередок, секретарем його обра­ли І. Рубцова. У травні 1920 року проведено вибори до сільських Рад: Благодатнівської, Зарічномиколаївської, Щеховескої та Ясенівської,
які пізніше, 1921 року, об'єдналися в Благодатнівську сільську Раду. Очолив її член більшовицької партії з 1917 року В. В. Жирков. На той час, у травні - червні 1920 року створилася тут комсомольська організація. Першим її секретарем була Антоніна Рубцова.



Благодатне - cучасна карта